2009-08-28 10:01:56 - "Чорногорія"
Ну що ж, сходили таки ми по горам хребта Чорногорського. Четверо. Двоє шоферів чекали нас у селі Говерла з богорачом. Загоріли, як на морі. Правда, не все вдалося пройти, але позитивних задоволень до чортиків.
Генштабовські карти 500-ки в А3 форматі надрукували на кольоровому лазерному принтері у кількох примірниках. Плюс навігатор з прив'язаними тими ж картами.
Почали ми зі сходження на Піп Іван (2020 м). Хоч вдруге, але відчуття красоти і природи такі, як вперше. Єдине трохи неприємне - це проблеми з диханням і м'язами у нашого співпроходця.
Після Чорної гори по хребту пішли на північ в напрямку Говерли. Пройшли Дземброню (1877м), Мунчель (1998), Бербенескул (2035м). Під ним і заночували. Біля одного з джерел, з якого починається Біла Тиса. На висоті 1900 метрів. Трохи було боязно ночувати, і вітер холодний ввечері не радував, але ніч пройшла супер. Було тепло, навіть жарко. Прокинутись вранці в 6 годин на вершині світу, подивитись на красоту навкруги - це найкраща нагорода за проведену хоча в тісноті але в теплоті ніч.
Трохи поснідавши, вирушили далі. І от преше високогірне озеро Бербенескул, біля якого було біля 15-20 палаток. Красиве. Але до нього ми не спускалися, бо різниця у висоті була 250 метрів. Не хотілося втрачати час і сили. Трохи зійшовши в сторону, залишивши речі і цімбора, піднялися на Гутин Томнатек (2016м). З нього дуже добре видно як обсерваторію, так і Говерлу з Петросом.
Далі через гору Ребра (2001м) до озера Несамовитого (1850м), що під Туркулом (1933м). Красота неймовірна. Звичайно ж скупалися. Вода холоднюча і чистенька. Хоча біля краю плавали пуголовки і дно заросло темно зеленими водорослями. Народу - море. Правда і сміття теж немало, незважаючи на таблички. Поруч джерело питної смачної і такої ж холоднючої води.
Порадившись, прийшли трохи до неприємного, але вимушеного рішення спускатися до села Говерла. Не можна ж залишити людину на призволяще. Ще й синоптики обіцяли дощ звечора до ранку. Не хотілося б ночувати в такій погоді ще й на вершині світу. Залишили кей клаптик хребта для наступного разу.
Спустившись до коровників, попросили молока. Був лише кефір, але такий смачний, що ніякі там торгові марки ніколи в житті навіть на пів якості не наблизяься до нього. Випили майже залпом 1.5л. Взяли в дорогу ще 1.5л. Заплатили 20 грн.
Біля КПП заповідника нас вже чекав богорач. Пізніше, за кілька по 50 гр. горілки нам дали високогірної форельки. А ще після пару стопариків, лісники віддали всю виловлену форель (десь рибок 10). Ловили її майже під озером Бербенескул. Смачна - супер. Смажили ми її на тарілці, зробленій з борони.
Переночувавши неподалік, наступного дня подалися додому.
Окреме слово по вказівним знакам. Їх там багато, але хватає там дебілів і долбодятлів, які ті таблички ламають або стирають написи. І якість оракалу теж не дуже. Плюс багато вказівних старих польських кам'яних стовпчиків.
Фоткали і записували відео багато. Десь би це все викласти... |