2015-07-09 17:02:42 -
04.07
Їздили у гори з ночівлею. Купалися в гірському озері (порядка 500 м. н.р.м.) Левіко. В горах піднімалися лісом стежками (з 1050 м. н.р.м.) на невелике плато (1280 м. н.р.м.) - вид на низину з невеликим музеєм під відкритим небом - пам'ятник Першій Світовій війні. У лісі є багато муляжів, дуже схожих на зграї вовків. Здалеку можна й напугатися. Недавно в тих лісах вперше ведмідь напав на туриста й роздер його. Але турист вижив. Тепер туристи бояться ходити по лісам.
Ночували у невеликій гостиниці з чудесними краєвидами скалистих доломітових гір. Наступного дня купалися у великому озері Кільдонаццо. Де нам впаяли штраф за неправильну парковку (одне колесо авто знаходилося на бордюрі пішохідної доріжки). Це район бувших австріяків, які дуже дотошні до порядку. В них навіть за викид мусору у контейнер, який відкривається власним електронним ключем і не більше 10 кг в день, треба платити порядком 30 євро за пів-року. Але порядок.
Сніданок і обід були у гостиниці. Дуже смачно. Десертом було морозиво пломбір зі старим забутим "совковим" смаком. Клас. По дорозі додому була величезна пробка на 17-20 км. Ледве з-їхали на іншу паралельну дорогу, якою швиденько добралися додому. На цій дорозі є старий кордон між Італією та Австрією, який після 1-ї світової прибрали і віддали район Італії. Залишилися великі мури та й величезні ніші у високих скелях, де розміщувалися бійниці з канонами. Дуже красиво. Вечеряли традиційною італійською піццою. Плюс трохи пивка для розслабухи... |