В историю трудно войти, но легко вляпаться! |
Живий Журнал Миколи Козака |
Написати мені
листа на: поштову скриньку
|
Досуг: Новини, Цікаві історії, Анекдоти та ін.
|
ЖЖ з Вами з 2002 року
|
[5/171] |
Заміток: 1705, коментарів: 1727, коментаторів: 14, анекдотів: 571, історій: 28, афоризмів: 82 |
[5/171]
|
Останні коментатори: | | | | | | | | | | | | |
Ви навіть можете написати нову замітку
|
Товарищ выдал. Спросил его был ли он в Крыму. Он ответил, что был очень давно, но не помнит, так как был очень маленький. На вопрос насколько маленький, сказал что туда ехал в папе, а назад в маме.
|
В Одесі ходять погані слухи про нову поліцію. Кажуть, що набрали сопляків, провели їм місячні курси, посадили на "прівуси" і вперед. Тоті їздять, як хотять. ПДР? Не чули. Якісь розборки, вони зразу ж звонять кудись розказують ситуацію і питають, які у них права і що робити. І то поголовно по всьому місту.
Мало того, бачив і у Києві, і у Одесі, їздять поліцаї по місту з постійно увімкнутими проблисковими синіми маячками. Але це суперечить ПДР. Вдень ще якось терпимо. Вночі ця цвітомузика ріже очі. Й призупинятися постійно необхідно (по ПДР). А вони сидять собі у машині й жруть (наприклад) і у вус не дують.
Подивимось як нові "мажори" в Ужгороді будуть себе вести. Реформа, бля...
[] |
У неділю їду на тиждень до Одеси. Може вдасться покупатися у виритому морі, попити пивка з крєвєдками і судачком :)
[] |
Трохи почав причесувати сайт. Добавив кнопку "Детальніше" тільки на тих замітках, які містять більше інформації ніж на головній сторінці. Натиснувши на цю кнопку, розкриється замітка повністю, з усім текстом і фотками.
|
:) Порвало :)
|
...Далі ми поїхали на дамбу. Назад. Авто залишили перед тунелем, який веде до дамби, бо там неможливо було припаркуватися, плюс політаї розганяли.
Дамба – мистецтво бетону й каміння.....
|
...Поїхали у сторону дамби. Кілометрів за 20 почався дощ. А потім злива. Дамбу бачили через стіну дощу. Мусіли зупинитися, бо їхати було дуже важко. Майже нічого не видно. Злива лила десь годину. Дощ перечекали біля мосту, що веде до підніжжя дамби. Доїхали до сходів, що ведуть на замок «Поїєнаре». Поруч огороджена поляна з десятком будиночків. Вартість одного – 60 лей на добу. Це меньше ніж 15 євро. Але все зайнято. Замовляти треба за кілька тижнів наперед. Трохи вище по дорозі є з-їзд до ріки з полянами. Вартість – 10 лей (2.5 євро) на добу з авто. Там вирішили заночувати. Місць для палаток багато. Є кілька туалетів типу сортир, два контейнери для сміття, кілька столиків з лавицями. Ввечері приїхало авто з написами на румунській і з намальованими зеленими ялинками. Шофер-румун перфектно знав англійську. Взяв 10 лей, дав нам маленеький мішечок для сміття взамін і білет. Ще й сказав, щоб ми усе сміття складали у мішок, а сам мішок не залишали наніч біля палатки або авто. Тому що вночі з гір може спуститися ведмідь. І нам краще буде спатися, якщо він не буде шастати біля нас, а просто погримить біля контейнерів і пійде геть. Така собі пропаганда чистоти. Посміялися, і він поїхав далі «збирати данину». Повечеряли макаронами з піджаркою з сала та цибулі, салатиком, горілочкою та й полягали спати.
На ранок (субота) поснідавши пішли покоряти розвалини замку «Поієнаре».....
[] [] |
Знайшов передачу Top Gear, де вони роз'їжджали по Трансфагарашській трасі на Астон Мартін, Ферарі та Ламборджіні. Це 14-й сезон, 1-а серія. Є на торентах.
[] |
Офтоп: Хочу добавити, що більшість фоток є клікабельні.
...Ми поїхали далі, серпантинами на самий верх.
Зупинилися у витоку водоспаду, попив води і ще набрав з собою. На верху є тунель. Найвища точка – 2034м.....
|
Почалося все це десь років 10 тому, коли випадково побачив фотки траси, які виклав знайомий у своєму ЖЖ. І це стало моєю мрією. І вона здійснилася.
…Виїхали у четвер вранці. Перетинали кордон з Румунією у Виноградівському районі, перехід «Дяково». Зразу скажу, що останні 10 км дороги до переходу найважчі. Суцільні глибокі ями. Їхали ці 10 км. цілу годину. Перед самим переходом є кілька заправок. Дві «Укрнафта». Перехід малолюдний. В основному каміони. Наші пропустили за кілька хвилин. Румуни шманають «своїх постійних». Обстукують авто, знімають заднє сидіння, дивляться під машину, за бампери. Заставляють піднімати майку, чи нема що за поясом. Жінка-погранець запитала мене щось по-румунськи. Я відповів «ін інгліш, пліз». Знає англійську. Запитала, куди їдемо. Підійшов таможеник, який добре знає мадярську. Вибірково вказав на дві сумки для огляду (обидві мої). У першій на виду був срачпапір, носки, майки. У другій – харчі. Порився, нич не знайшов. Запитав, скільки веземо алкоголю, тютюну. Відповіли, що 2 пляшки і три пачки. Потім запитав, чи не веземо наркотики, зброю, «калашніков» :) Так і відпустили. Хочу добавити, що везли ми окрім дозволеної 10-и літрової каністри дизелю ще 11 літрів, розлитих у темні пластикові пляшки з-під пива. Пальне у Румунії дороге. Дизель десь 45-48 грн. за літр. Так що на кордоні трохи нервували. Але минулося. Проїхали весь кордон за півгодини. Зразу за кордоном справа є будка, де продають ровіньєти. Хочу нагадати, що усі дороги в Румунії платні. Автобанів дуже мало, але вони інтенсивно будуються. Окремої плати за автобан нема. Коштує ровіньєта 3 євро на 7 днів. Найдешевше в Європі. У країні можна платити єврами, але курс буде не вигідний.
Дороги в країні дуже у хорошому стані. Але вузькі.
Часто узбіччя дуже глибокі.....
[] [] |
[5/171] |
Заміток: 1705, коментарів: 1727, коментаторів: 14, анекдотів: 571, історій: 28, афоризмів: 82 |
[5/171]
|
ЖЖ друзів: Усі тут
(але сайт не відкривається)
|
CopyRight 2018 © Nik Kozak. Version 5.55
|